Короткострокові і довгострокові чинники світових цін на нафту

 

 

 

 

 

 

Курсова  робота

на  тему : « Короткострокові і довгострокові чинники світових цін на нафту»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів 2008

 

 

 

 

Зміст

 

 

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1

Чинники формування світової ціни на нафту…………………………………..5

1.1.Короткострокові чинники формування світової ціни на нафту……………7

1.2.Довгострокові  чинники формування світової  ціни на нафту………………7

1.3.Основні  фактори зростання цін……………..………………………………10

Розділ 2

Залежність  динаміки цін на нафту від стану  світової економіки………….…12

Розділ 3

Прогнозний  сценарій динаміки цін на нафту 2008-2012рр. …………………17

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Ціна  на нафту на сьогодні одна з найактуальніших  тем, яка привертає до себе увагу не лише експертів, а й світового товариства. Дана тема обрана з наступних міркувань: насамперед, вона залишається актуальною, тим більше у такий не стабільний для нафти час.

Крім  цього, на ціни на нафту впливають  ряд чинників, які носять як короткостроковий, так і довгостроковий характер, визначення та аналіз цих чинників дає змогу  зробити об’єктивний прогноз  щодо цін на ринку нафти.  “Чорне золото” займає чільне місце у світових економіках, може безпосередньо впливати на них, зважаючи на те, що у ХХ столітті людство використало більше енергетичних ресурсів  ніж за всю попередню історію, на сьогодні важко уявити існування світового суспільства без використання нафти. Також світові ціни на нафту будуть головним визначальним чинником на українському ринку нафтопродуктів.

Об’єктом  даного дослідження є ціна на нафту, а предметом – чинники її формування. Звідси, мета даної  роботи – визначити і дослідити короткострокові і довгострокові чинники формування світових цін на нафту.

Основними завданнями є: 1) проаналізувати  короткострокові  і довгострокові чинники формування світової ціни на нафту; 2) за допомогою  емпіричних досліджень визначити залежність динаміки цін на нафту від стану  світової економіки; 3) провести  регресійний  аналіз основних  залежних змінних  і ціни на нафту, а також 4) зробити  прогноз динаміки цін на нафту 

2008-2012 рр.

В даній курсовій роботі розглянуто світовий ринок нафти, зокрема світові ціни на нафту та чинники, які їх формують. Курсова робота складається з  трьох розділів, які розкривають найважливіші аспекти для розкриття теми.

В розділі 1, який складається із трьох підпунктів,  визначено та проаналізовано  чинники  формування світової ціни на нафту, а  також визначаємо  їх характер, крім цього, визначено основні фактори  зростання цін на нафту. В  розділі 2 за допомогою емпіричних досліджень визначаємо, який вплив мають залежні  змінні на ціну нафти і як динаміка цін на нафту залежить від стану  світової економіки. В  розділі 3 зроблено  прогнозний сценарій динаміки цін на нафту на 2008-2012 рр. Для написання курсової використовувалася сучасна література, зокрема, навчальні посібники, наукові статті, глобальна мережа Інтернет, телепередачі та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.

Чинники формування  світової ціни на нафту

 

Проблему формування цін на нафту  та енергоносії розглядають ряд  авторів: Д.Кокурин, Г.Мелкумов, К. Кравчук, В.Велігорський, С.Куюн, К.Бородін, Н. Хмелик, С.Сапєгін, А.Кочетков, В.Омельченко, В.Кононюк, О.Приходько,  Г. Терлецька, В. Нестеров, П.Сорокін, Д. Мур, І. Томберг, В.Якунин, Е.Ясин.

Зокрема, Костянтин Кравчук вважає, що фінансова світова криза

2008 року провокує обвал цін на нафту, і вже помітне зменшення попиту на дорогу нафту може стати першим сигналом припинення невтримного підвищення котирувань. Попит на нафту постійно зростав у всьому світі, а інвестиції у її видобуток були недостатніми, зокрема через геополітичну нестабільність у нафтовидобувних регіонах. «Зараз нафти вистачає — розрив між попитом і пропозицією незначний. Але запас резервних потужностей для збільшення видобутку невеликий», пояснює В.Нестеров [4]. В.Велигорський не погоджується з побоюваннями відносно кризи, яка наступає на ринку нафти: «криза на нафтовому ринку триває вже два роки». Подорожчення на енергоносії вже давно не залежить від балансу попиту і пропозиції на ринку [1,с.90-92].                                                                                                                      Сорокін висловлює думку про те, що динаміка зростання цін залежатиме від того, як швидко зуміє відновитися американська економіка і чи зможе Китай підтримувати високі темпи економічного розвитку. Попит на нафту чимдалі швидше зростав, насамперед за рахунок Китаю, а збільшення видобутку загальмувалося,  через політичну нестабільність, воєнні конфлікти у нафтовидобувних регіонах, енергетичний націоналізм. Країни Близького Сходу, Росія та Венесуела неохоче допускають іноземні компанії до своїх родовищ [3]. Проте тенденція не спричинила виникнення дефіциту нафти, подібного до кризи 70-х рр. Багато країн-споживачів мають значні запаси нафти, загальносвітове зростання попиту зменшило їх ненабагато. Комерційні запаси нафти у 24 найрозвиненіших країнах світу, які об’єднані в Організацію економічної співпраці і розвитку (ОЕСР), протягом останніх п’яти років були на стабільному рівні — від 46 до 56 днів поставок. Причому в останні півтора року, коли ціна нафти підскочила з $60 до $130-140 за барель (159 літрів), вони були близькі до верхньої межі цього коридору.

На думку Д.Кокурина  в енергобалансі країн – споживачів нафта займає лідируюче місце, тому вони зацікавлені в керованості ринку нафти, під яким, насамперед, розуміють передбачуваність цін. Для країн – споживачів, які мають свою нафту, це поняття дещо ширше враховуючи особисті інтереси нафтовиків [2, с.127]. Кажучи про ситуацію на світових ринках, В. Омель-ченко підкреслив, що з стовідсотковою упевненістю прогнозувати її розвиток практично неможливо, проте в той же час він підкреслив, що на підвищення цін на нафту впливає споживання в країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону, падіння долара, спекуляції з ф’ючерсами, а також складна ситуація з Венесуелою, яка недавно відмовилась поставляти нафту компанії Exxon Mobil (США). Крім того він відзначив, що країни ОПЕК також не зацікавлені в падінні цін на нафту і не прагнуть її знизити, збільшуючи рівень видобутку [8]. Кононюк зазначає, що зростання споживання нафти можна призупинити лише при цінах на нафтопродукти в районі 2 дол. за літр. З іншого боку, у багатьох державах (країни ЄС, Ізраїль, Туреччина тощо) ціни на нафтопродукти давно вже наблизилися до цієї магічної цифри 2 дол./літр, при цьому помітного зниження споживання нафти не спостерігається. Тому не виключено, що ціна, за якої споживання нафти стабілізується або почне знижуватися, може бути ще вищою [11]. «…Оскільки ринок нафти є специфічним, у тому плані, що на нафту є стабільно високий попит, то перевага в цьому випадку на боці не споживачів, а нафтовидобувних компаній, для яких вигідно піднімати, а не знижувати ціни…» - зауважив Сапєгін. За його словами, вартість нафти визначають не виробники з огляду на собівартість і прибуток, а біржові спекулянти, які грають на підвищенні цін. “Ціну на нафту встановлюють не за собівартістю та співвідношенням попиту й пропозиції. Це роблять біржові спекулянти» [14].

    Спекулянти прикривають  зростання активності на ринку  нафти, яке призвело до формування  цінової бульбашки, — таку  думку чимдалі частіше висловлюють  економісти, чиновники і навіть  топ-менеджери нафтових компаній. «…Ті, хто займається спекуляціями, зараз перенесли увагу з фінансів  і нерухомості на ринки продовольства  та нафти…», — Жан-Клод Юнкер, прем’єр Люксембургу і голова групи міністрів фінансів Євросоюзу [3].                             

1.1.Корострокові  чинники формування світової  ціни на нафту

Ціна  на нафту залежить від ряду чинників, які впливають на неї. До короткострокових чинників можна віднести: погодні  катаклізми, військові конфлікти, коливання курсу долара,  світові кризи,  сезонність. Останніми роками у світі щороку добувається близько 3 млрд. тонн нафти і газового конденсату. Розвиток нафтовидобувної галузі показує, що найбільш динамічні і найбільш ємні ринки видобутку нафти — не одне й те ж. Близькосхідні держави сьогодні продовжують залишатися найбільшими видобувачами нафти, структура світової видобувної галузі значно змінилася і сьогодні видобуток рівномірніше розосереджено по країнах і континентах. Однак, попри це, ринок нафти продовжує впливати практично на все на світовому ринку  із декількох причин. Насамперед, динаміка зміни цін пов’язана з тим, що сьогодні всі ринки товарів взагалі і нафти зокрема є по суті олігополіями, або транснаціональними монополіями. В руках Організації країн—експортерів нафти (англ.Organization of the Petroleum Exporting Countries) зосереджено понад 75% світових запасів нафти. Хоча зараз ціни на нафту наближаються на світових ринках до історичних пікових показників, підрахунки фахівців ОПЕК свідчать про те, що при облік курсу долара що слабшає, реальні доходи країн ОПЕК у твердих цінах у нинішньому році падають. У результаті країни-нафтовиробники, які продають свою продукцію за долари США, зазнають великих втрат через позиції американської валюти на світових фінансових ринках. Це стосується не тільки членів ОПЕК, але й інших багатих нафтою країн, таких як Єгипет і Судан. До цього варто додати і додаткові труднощі і фінансові втрати нафтовидобувних країн, які викликані значним ростом обмінного курсу євро, англійського фунта й інших твердих валют.

Рекордні для нафтового ринку $147,5 за барель, зафіксовані 11 липня 2008 р. на лондонській біржі ICE Futures — реакція торгівців нафтою на польоти ізраїльських військових літаків над територією Іраку. «Імовірність конфлікту в нафтовому регіоні викликає величезні побоювання інвесторів, тому ринок закладає премію в ціну нафти», — вважає  Адам Семінський, головний економіст з енергетичного сектору Deutsche Bank [4]. Біржових торгівців турбує напруженість в Іраку, ситуація навколо Ірану, активність повстанців у нафтовидобувних районах Нігерії, урагани поблизу нафтових платформ у Мексиканській затоці. Це обґрунтовані побоювання, кажуть біржові торгівці: баланс між попитом та пропозицією на світовому ринку дуже слабкий і серйозні перебої в поставках неминуче призведуть до дефіциту сировини [3].

Подібними аргументами біржові спекулянти прикривають зростання активності на ринку нафти, яке призвело до формування цінової бульбашки, — таку думку  чимдалі частіше висловлюють  економісти, чиновники і навіть топ-менеджери  нафтових компаній. Ріст нафтових котирувань також стримували такі фактори, як триваюча криза на ринку іпотечного кредитування в США, занепокоєння споживачів із приводу перспектив з роботою й песимістичний прогноз економічного росту в Європі. У порівнянні з рекордною оцінкою більш ніж в $147 за барель, досягнутої в середині липня, ціни на "чорне золото" опустилися на 24 відсотка.У свою чергу, інвестори також побоюються можливості зниження попиту на чорне золото у зв'язку з уповільненням американської економіки.   За словами експертів, на ринок нафти впливають зниження попиту та можливе збільшення пропозиції. На думку аналітиків, зростанню цін на нафту також сприяє і ситуація на світовому валютному ринку. До того ж, ціни на нафту підвищуються на фоні зростання геополітичних ризиків після заяви Президента РФ Дмитра Медведєва про визнання Росією незалежності Південної Осетії й Абхазії. Погіршення відносин між Росією й Заходом може викликати перебої в поставках палива [14].

1.2.Довгострокові  чинники формування світової  ціни на нафту

Одним із основних чинників зростання цін на нафту за останні п’ять років є система ціноутворення за допомогою ф’ючерсних контрактів. Такі контракти почали активно використовувати в нафтовій торгівлі на біржах у 1980-ті рр. [4]. Початковий сенс ф’ючерсів — страховка від несприятливої зміни цін. Видобувна компанія може продати ф’ючерсний контракт, що передбачає поставку нафти через кілька місяців, зафіксувавши вартість у момент укладання угоди. У такій страховці зацікавлені і покупці нафти, зокрема транспортні компанії, і виробники бензину. Це дало змогу залучити на ринок спекулянтів, які брали на себе ризики зміни цін. Основна частина нафти у світі продається поза межами бірж, але ціни в договорах зазвичай прив’язані до котирувань ф’ючерсних контрактів. В останні п’ять років активність біржової торгівлі нафтовими ф’ючерсами різко зросла. З 2003 по 2008 рр. кількість угод із цими паперами на Нью-Йоркській товарній біржі NYMEX збільшилася втричі — з 182 тис. до 558 тис. на день. За 2007 рік на біржах NYMEX та ICE Futures Europe було продано понад 31 млрд тонн нафти — у вісім разів більше за світовий обсяг видобутку цього енергоресурсу (3,9 млрд тонн, за даними BP Statistical Review of World Energy). На практиці більшість контрактів не закінчуються поставкою нафти, а торги завершуються фінансовими розрахунками [8].

Зростання попиту з боку нових гравців, за якими закріпилася назва «індексні спекулянти», стало головним фактором подорожчання нафти у 2003-2008 рр. — так вважають представники ОПЕК, багато американських та європейських чиновників і частина економістів. Поштовхом для відходу інвесторів з нафтового ринку може стати сповільнення зростання попиту на нафту цього або наступного року. Скорочення споживання може зачепити не лише розвинені країни. Індія, Малайзія і Таїланд уже зменшили державне субсидування бензину, і через це там зросли роздрібні ціни на пальне. Різке подорожчання нафтопродуктів завжди приводило до скорочення споживання бензину і дизелю. Тепер один із чинників подорожчання — збільшення попиту — загрожує тимчасово зникнути. Проблеми стосуються не тільки США — сповільнюється і китайська економіка, одна з найбільших у світі. У II кварталі цього року зростання економіки Китаю сповільнилося до 10,1% із 10,6% у I кварталі та 11,9% торік. Зростають очікування рецесії у єврозоні.

У Petroleum Argus відзначають, що в першому кварталі наступного року збережеться тенденція скорочення споживання нафтопродуктів і «все це відбуватиметься на тлі намірів Росії та Казахстану збільшити експорт сирої нафти на 10—15 млн. тонн за рахунок уведення нових експортних маршрутів. Тож ціни на сировину знижуватимуться, експорт збільшиться, а конкуренція росіян на ринках нафтопродуктів у країнах СНД посилиться». Ціни світового ринку на нафту за підсумками торгів 5 вересня 2008 року на провідних нафтових біржах знизилися до нового п'ятимісячного мінімуму.

Також до довгострокових чинників формування світових цін на нафту відноситься  скорочення світових запасів [14]. Так, за інформацією щотиж-невої доповіді міністерства енергетики США, товарні запаси в країні на тижні з 9 до 15 серпня скоротилися на 6,2 млн. барелів (на 3%) і склали 196,62 млн. барелів. Експерти очікували падіння запасів автопалива на 3 млн. барелів. Продовжують знижуватися об’єми поставок  нафти із Нігерії, очікуються, що поставки можуть зменшитися  на 350 тис.барелів на добу

 [1, с.92].

1.3.Основні  фактори зростання цін

Зростання котирувань експерти пояснюють позитивними фундаментальними факторами, які, швидше за все й надалі будуть сприяти зміцненню котирувань на нафту. Одним з основних факторів, що підтримують ціни на нафту, є можливе зниження обсягів видобутку сирої нафти країнами, що входять до світового нафтового картелю ОПЕК.

Причиною зниження обсягів видобутку нафти, швидше за все, є не бажання стабілізувати ціни на нафту, а небажання продавати нафту за менш вигідними цінами.

Фактор  коливання  долара до євро називають одним із головних причин підняття нафтових цін  в першій половині 2008 року. Тривале вже кілька ро-ків  падіння долара досягнуло рекордної позначки  22 квітня 2008 року, коли за 1 євро давали 1, 6019 долара. Потім наступила стабілізація. Починаючи із кінця квітня 2008 року долар трохи укріпився ( 1, 530 – 1, 585 за 1 євро).